Флора прісних вод
1
ЗМІСТ2Розділ 1. Життєві форми водних рослин і їх класифікація 41.1 Проблеми класифікації вищої водної рослинності 41.2 Класифікація життєвих форм водних рослин 61.3 Характеристика основних типів водних макрофітів 8Розділ 2. Значення вищих водних рослин (макрофітів) 16- 2.1 Макрофіти як індикатори екологічного стану водойми 16
- 2.2 Значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм 18
Розділ 3. Характеристики окремих рідкісних та типових видів водної рослинності 20ВИСНОВКИ 27Список використаних джерел 28ВступАктуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що спричинило її прогресуюче руйнування. Цей процес супроводжується вичерпанням природних ресурсів і різким погіршенням якості навколишнього природного середовища, що спричинює масові захворювання рослин, тварин та людей і загрожує подальшому розпитку людської цивілізації на Землі. У зв'язку з цим у даний час проблему охорони рослинного світу як найважливішого компонента біосфери, що має багатофункціональне значення і відіграє основну роль у її еволюції, неможливо вирішити зусиллями однієї країни, тим більше що багато ареалів видів рослин і рослинних співтовариств виходять за межі окремих держав. У цьому плані значний інтерес представляє рослинність перезволожених територій, що відрізняється, як відомо, інтразональністю, а також специфічними особливостями структури і функціонування. В даний час вона виявилася у фокусі цілого ряду питань, пов'язаних з розширенням гідробудівництва, посиленням антропогенної евтрофікації водойм і рекреаційного навантаження, необхідністю відновлення рибних запасів, вилученням великих обсягів води для різного роду потреб. У зв'язку з цим усе більшого значення набуває проблема фітоіндикації антропогенних змін, що відбуваються, перезволожених екосистемах.Водні макрофіти і їхні співтовариства є досить чуттєвими індикаторами станів природного середовища їх існування. Вироблені в них у процесі адаптивної еволюції ознаки досить чітко індикують рівні води, а також її хімічний і органічний склад. Важко переоцінити їх роль у біогеохімічному круговороті речовин і енергії перезволожених екосистем і в процесах самоочищення водойм.
Метою роботи є аналіз відомостей про макрофіти як індикаторів водного природного середовища.Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:1. Охарактеризувати основні проблеми класифікації вищої водної рослинності.
2. Навести характеристику основних груп водних макрофітів.3. Охарактеризувати практичне значення вищих водних рослин.4. Дати характеристику окремих рідкісних видів гідроекологічної флори.При виконанні даної роботи було узагальнено і систематизовано джерела бібліографії з даної проблематики, проведено експедиційний виїзд, під час якого за допомогою детально-маршрутного методу вивчалася різноманітність макролітів. Визначення і описи водних рослин проводилися за допомогою „Определителя высших растений Украины”, „Макрофиты индикаторы изменений природной среды”. Розділ 1. Життєві форми водних рослин і їх класифікація1.1 Проблеми класифікації вищої водної рослинностіПроблема класифікації вищої водної рослинності набуває все більшого значення. Це зумовлене значними антропогенними змінами в результаті широкого гідробудівництва і пов'язані з цим зростання водойми й цвітіння води в них, а також необхідністю вирішення питань раціонального використання, оптимізації, охорони і розробки прогнозів змін рослинності водойм.
У класифікації водної рослинності сформувалось 5 основних напрямків:
1) морфологічний;
2) екологічний;
3) еколого-морфологічний;
4) еколого-фітоценотичний;
5) флористичний.
Досить поширеною є еколого-фітоценотична класифікація. В її основу покладено 3 принципи:
- еколого-фізіологічний (для одиниць вищого рангу);- морфолого-систематичний (середнього рангу);- еколого-біоморфологічний (нижнього рангу).Особливо широкого застосування знайшла класифікація життєвих форм, розроблена К. Раункієром. Він поділив усе різноманіття життєвих форм рослин за розташуванням відносно поверхні землі і способом захисту бруньок відновлення впродовж несприятливого періоду [10].
Згідно з цією класифікацією виділяють 5 типів життєвих форм рослин:
1. Фанерофіти;2. Хамефіти;3. Гемікриптофіти;4. Криптофіти;5. Терофіти.Класифікація Раункієра має глибокий екологічний зміст, оскільки відображає пристосування рослин до комплексу умов існування.
Широко поширеним є розподіл рослин на екологічні групи щодо водного режиму. Рослини за відношенням до вологи поділяють на 4 екологічні групи:
1. гідрофіти 2. гігрофіти 3. мезофіти4. ксерофітиГідрофіти - наземно-водні рослини, занурені у воду менше нижніми частинами. Ростуть по берегах водойм, на мілководді, на болоті (кумир, рдесник, елодея, латаття).
Гігрофіти - рослини, що ростуть в надмірній вологості. Вони позбавлені спеціальних утворень, що обмежують витрати води; незначна нестача води в групі викликає їх негайне зів'янення (аїр, бегонія, традесканція).
Мезофіти - рослини, що займають проміжне положення між гігрофітами і ксерофітами. Мезофіти помірно вимогливі до зволоженості місце існування.
Ксерофіти - рослини посушливих місце існувань, вони здатні витримувати тривалу атмосферну і групову посуху, ефективно регулювати власний водний обмін. Залишаючись фізіологічно активними.
Отже за відношенням до водного режиму вищі водні рослини представлені двома екологічними групами: гідрофітами і гігрофітами.
1.2 Класифікація життєвих форм водних рослинФактори зовнішнього середовища впливають на морфоструктуру водних макрофітів, а також на особливості їх сезонного і річного розвитку. Дослідження цих особливостей являють значний науковий інтерес, зокрема для фітодіагностики процесів, що відбуваються в перезволожених екотопах під впливом природних і антропогенних факторів. У зв'язку з цим істотне значення має вивчення життєвих форм водних макрофітів, а також їх адаптивних змін.Життєвим формам і формам росту водних і боло