4. Вплив інфляції на результати фінансових розрахунків
5. Облік інфляції у фінансових розрахунках
1. Облік фактору часу у фінансових розрахункахРозміщаючи капітал у комерційні банки, інвестиційні проекти, цінні папери і нерухомість, варто планувати не тільки згодом повернути вкладену суму, але й одержати очікуваний економічний ефект. Концепція переоцінки вартості грошей ґрунтується на тому, що ця вартість з часом змінюється. Ключову роль при описі процесу трансформації вартості коштів у часі відіграють два основних поняття: майбутня вартість грошей і їхня дійсна вартість.Майбутня вартість грошей - це сума інвестованих у даний момент коштів, в яку вони перейдуть через певний період часу з урахуванням умов вкладення.Сучасна вартість грошей - це сума майбутніх грошових надходжень, приведених за допомогою певного коефіцієнта (дисконту, дисконтної ставки) до сучасного періоду.Розглянемо базові поняття фінансової математики:а) відсоток - це доход від надання капіталу в борг у різних формах (позички, кредити й ін) або від інвестицій виробничого чи фінансового характеру;б) процентна ставка - це величина, що характеризує інтенсивність нарахування відсотків;в) нарощення первісної (інвестованої) суми - це збільшення даної суми за рахунок нарахованих відсотків; відношення нарощеної суми до первісної називають множником (коефіцієнтом) нарощення; множник нарощення показує, у скільки разів зріс первісний капітал;г) період нарахування - це інтервал часу, за який нараховуються відсотки.При проведенні фінансових розрахунків процеси нарощування вартості можуть здійснюватися як за простими, так і за складними відсотками.Прості відсотки - це метод розрахунку доходу кредитора, одержуваного від позичальника за надані в борг гроші. Вони нараховуються на ту саму суму позикового капіталу протягом усього терміну погашення позички.При складних відсотках платежі в кожному періоді додаються до капіталу попереднього періоду, а процентний платіж у наступному періоді нараховується на нарощену величину первісного капіталу.Прості відсотки використовуються звичайно, коли термін погашення позички менший року, а складні - більший за рік.2. Прості відсоткиУмовні позначки:а) період нарахування - п років; т місяців; dднів;б) сума позики - Ко;в) сума відсотків - I;г) нарощена сума боргу - Кн ',д) процентна ставка - р.Нарощена сума боргу розраховується за формулами:Кн=К0* (1 + р*п); (1.1)Кн=К0* (1 + р); (1.2)Кн=К0* (1 + р). (1.3)Якщо умови кредитного договору передбачають зміну процентної ставки протягом терміну кредиту, то нарощена сума боргу розраховується за формулами: (1.4) (1.5)Кн=К0* (1 +). (1.6)3. Складні відсоткиІснують два методи нарахування складних відсотків: декурсивний та антисипативний.Декурсивний (наступний) спосіб передбачає нарахування відсотків наприкінці кожного часового інтервалу нарахування. Величина відсотків визначається, виходячи з величини використовуваного капіталу.Антисипативний (попередній) спосіб передбачає нарахування відсотків на початку кожного часового інтервалу.У світовій практиці широке поширення одержав декурсивний спосіб нарахування відсотків. Антисипативний метод нарахування відсотків застосовується, як правило, рідше, у періоди високої інфляції.Розглянемо декурсивний метод нарахування відсотків.Нарощена сума боргу (внеску) визначається за формулою: (1.8)де Ко - первісна сума; s - ставка складних річних відсотків; п - період нарахування, років. Виходячи з зазначеної формули можна знайти:а) первісну суму: (1.9) б) ставку складних річних відсотків: (1.10)в) період нарахування: (1.11)Якщо кількість розрахункових періодів у році перевищує одиницю, то для розрахунку нарощеної суми користуються формулою:, (1.12)де т - кількість розрахункових періодів у році.4. Вплив інфляції на результати фінансових розрахунківІнфляція та її вимірювання. Величезний вплив на результативність фінансових операції робить інфляція, тобто підвищення загального рівня цін і, як наслідок, знецінювання грошей.У світовій практиці облік рівня інфляції здійснюється або за коливанням курсів валют, або за коливанням рівня цін.Перший підхід. Припустимо, на початку року 1 долар коштував 5,2, а наприкінці року - 5,8 грошової одиниці національної валюти. З цього випливає, що інфляція за рік склала: Відповідно до другого підходу, інфляція виміряється за допомогою індексу цін. Індекс цін - це відношення сукупної ціни "ринкового кошика" у поточному році до ціни аналогічного "ринкового кошика" у базисному році. Наприклад, при розрахунку індексу цін на споживчі товари 2002 р. використовується як базовий період, для якого встановлюється рівень цін, що дорівнює 100. У 2006 р. індекс цін складав приблизно 118. Це означає, що в 2006 р. ціни були на 18% вищі, ніж у 2002 p., або, інакше кажучи, набір товарів, що у 2002р. коштував 100 грошових одиниць, у 2006 p. - 118.Для кількісної оцінки впливу інфляції використовуються показники рівня інфляції і й індексу інфляції І.Рівень інфляції розраховується за формулою: (1.13)де Уi - рівень цін i-го року; Уi-1 - рівень цін базисного року. Індекс інфляції розраховується за формулою: (1.14) абоІ = 1 + і. (1.15)Рівень інфляції (%) показує, на скільки відсотків варто збільшити первісну суму, щоб вона зберегла купівельну спроможність на рівні базисного року. Індекс інфляції показує, у скільки разів зросли ціни за розглянутий період часу."Правило величини 70": (1.16)де t - приблизна кількість років, необхідна для подвоєння рівня цін (індексу інфляції).5. Облік інфляції у фінансових розрахункахІнфляція сприяє знецінюванню грошей, і реальна сума боргу (внеску) скорочується. Розрахунок її величини варто робити за формулою: (1.23)де Кн - нарощена сума боргу;І - індекс інфляції за період кредитування.Втрати кредитора, викликані інфляцією, розраховуються за формулою:Кп = Кн - Кр. (1.24)
Знание — сила. Библиотека научных работ. Коллекция рефератов
Главная
